Бо це ще літо
Туман розтанув. Сонце піднялося
І засиніли чисті небеса.
І літо радістю, та щастям зайнялося,
І захопила всіх земна краса.
Бо це ще літо. Так і має бути,
Навколо тепло і земля в цвіту.
І хочеться у рай земний гайнути,
Відчути радість в серденьку просту,
І усміхнутися до сонця і до неба,
Та полетіти за птахами ввись.
Красою захопитись є потреба,
Побігти в поле, як давно колись.
А літечко зібралось відлітати,
Ще кілька днів побуде й полетить.
І треба нам його запам’ятати,
Була ж щаслива в ньому кожна мить.
Бо зустрічі були і гарні вісті,
Світилась творчість ясним промінцем.
І не сиділося ні дня на місці,
Жура і сум розходились тихцем.
Натомість світла радість вигравала,
Захоплення красою кожен день.
Земля чарівну казку дарувала,
Багато щастя, радості й пісень.