Брехня легка, та правда — надважлива
Ах, помилки, як їх в житті багато…
То щось зробив, то щось сказав не те…
І понеслись вони увись крилато,
А вітер їх по світові мете…
Та навіть фразу дуже досконалу
Не зрозуміють всі, от в чім біда!
І рознесуть у світ, як по сигналу,
Й оббрешуть всіх без всякого труда.
І так завжди, бо увійшло у звичку,
Розносити, що в голову прийшло.
А чи не взяти, люди, рукавичку,
Щоб рот закрити й затишно було
Усім навколо? Мабуть дуже вчасно!
Бо стільки наклепів і різної брехні…
Й радіти теж не треба передчасно,
Що брехні цілі досягнуть… А ні!
Брехня легка, та правда — надважлива,
Вона стоїть на правильнім путі!
І творить суд, і творить справжнє диво,
І справедливість в нашому житті!