Якщо людина враз розбагатіла,
То ніби дух побільшав і ожив…
Вже думає, що має силу й крила,
І Бога він за бороду вхопив.
То ж під собою вже землі не чує,
Весь час в польоті, над всіма летить…
Про себе, як про Бога і міркує,
І думає, що буде вічно жить…
Та це не так, в житті закони власні,
Побути часом можна й на коні.
Та висновки про зверхність передчасні,
Бо й під конем побудеш і на дні…
В житті завжди, як на широкій ниві.
Не все так просто на святій землі.
То ж будьте завжди мудрі і щасливі,
Як є лиш хліб на вашому столі…
На цій Землі в житті ніщо не вічне,
Ані багатство, ані мир, ні зло.
Життя буває гарне і трагічне,
Це як кому із нас вже повезло…
Тому ніколи зверхніми не будьте,
Любіть життя і всіх людей любіть.
Про мудрість пам’ятайте, не забудьте,
Й себе у цім житті не загубіть.