Я двері відчиню — бузок вітає
Чарівним ароматом і красою,
Та ніжно гілочками пригортає,
І душу радує він дивиною...
Його я край порогу посадила,
Бо в нім краса і сила є казкова.
Я змалечку ще цвіт цей полюбила —
Травнева квітка, гарна, кольорова.
А кольорів в бузку і не злічити
Є й форма різна в квітки чарівної...
Люблю поміж кущів бузку ходити
І дивуватись ніжною красою.
І тішитись, вдихати аромати
І мріяти, бо як же тут чудово!
Та насолоду від цвітіння мати
Бо тут чарівно, гарно і квітково!
Пора до літа... Квітка одцвітає...
Нестримний часу біг... А що робити?
Тож вороття ніщо назад не має...
Тому у світі треба мудро жити.