Я двері відчиню — бузок вітає
Чарівним ароматом і красою,
Та ніжно гілочками пригортає,
І душу радує він дивиною…
Його я край порогу посадила,
Бо в нім краса і сила є казкова.
Я змалечку ще цвіт цей полюбила —
Травнева квітка, гарна, кольорова.
А кольорів в бузку і не злічити
Є й форма різна в квітки чарівної…
Люблю поміж кущів бузку ходити
І дивуватись ніжною красою.
І тішитись, вдихати аромати
І мріяти, бо як же тут чудово!
Та насолоду від цвітіння мати
Бо тут чарівно, гарно і квітково!
Пора до літа… Квітка одцвітає…
Нестримний часу біг… А що робити?
Тож вороття ніщо назад не має…
Тому у світі треба мудро жити.