Вже травень… Вийдеш вранці-рано,
А там краса — очей не відвести.
Бузок цвіте красиво і духмяно
І вже — найщасливіший в світі ти!
Бо стільки дива, стільки того цвіту!
Від річки лине пісня солов’я,
Весна-краса летить по білім світу,
І в кожнім ранку дивина своя.
Кує зозуля, вся земля співає,
А від бузку і пахощі, й краса!
Якого кольору він лише не буває…
На квіточках виблискує роса
І сонце відбивається в краплині
Дарує ніжність і любов свою…
Для щастя треба лиш краса людині
І щоб ніхто не гинув у бою.