Нам всім добрішими потрібно бути,
Бо доброта, як світло поміж тьми.
Дітей до серця міцно пригорнути
Та щиро спілкуватися з людьми.
Бо стільки горя є у цьому світі,
Несправедливості, образ і зла…
А нам у світлі сонця треба жити,
Щоб доля наша світлою була…
Життя, як мить… Не вгледиш, як і згасне
І вже не буде нас на цій Землі.
Тож доброта хай буде непогасна,
Живімо всі в душевному теплі…
Несімо людям сонце на долоні,
Даруймо радість, щастя і тепло.
Всміхаймося синочкові і доні,
І всім довкола, щоб усе цвіло.
Радіймо сонцю, що над світом встало,
Дивуймося чарівності й красі…
Бо ж нам для щастя треба зовсім мало,
Тож людяні й добріші станьмо всі.