Надія Красоткіна

Бути небайдужим — нелегка це справа,
Бо за все у тебе серденько болить.
Ти не усміхнешся хижо і лукаво,
І без правди-світла ти не можеш жить.
Відчуваєш гостро всі жалі і болі,
І душа страждає від людських проблем.
Хоч і кажеш часом, що уже доволі,
Але йдеш і робиш, більше з кожним днем.
Бути небайдужим треба в світі цьому.
Ми ж бо з вами люди, а не камінці…
Треба бути щедрим, щирим по-людському,
Доброту носити в серці і в руці.