Навалюється враз біда
Й себе не можеш захистити.
Життя — крізь пальці, як вода,
А так ще хочеться пожити,

Бо ще й живі подружки всі,
З якими разом вчились в школі.
Травичка у рясній росі
І буйно квітнуть трави в полі…

Усе таке, як і завжди,
Лише життя чогось втікає…
Ну, почекай, зажди, зажди…
Нічого ж кращого немає,

Як жити. І по світу йти,
Й світанки ніжні зустрічати,
Красу у серці берегти…
Не треба кращого й бажати.