Біжать роки, немає спину

Біжать роки, немає спину,
І час минає, наче мить.
Знайшла я стежечку єдину
Моє життя по ній біжить.
Я йду по ній і не шкодую.
Себе я школі віддала.
Шкільний дзвінок я серцем чую
І через терни я пройшла.
Пережила всього багато —
Та школа це зоря моя.
Заходжу в клас і знову свято,
Знов молода й щаслива я!
Навколо мене милі діти
Враз починають щебетать.
Ну, як тут серцю не радіти,
Ну, як від щастя не співать!

Вірш «Біжать роки, немає спину» — Надія Красоткіна

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Як придбати книгу?

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube