Згадала я сестричку, маму, тата,
Людей, неначе зірочки ясні.
Летіла з ними я у світ крилато,
Й вони завжди всміхалися мені.
Та вже давно у вічність відлетіли,
І в небеса до них звертаюсь я…
Вони усі добра мені хотіли
І звались ми тоді — одна сім’я.
Ніколи їхні очі не забути
Й слова, які несли любов й тепло…
Сьогодні час їх душі пам’янути,
Хоч як би боляче і сумно не було…
Я вас люблю й ніколи не забуду,
На жаль не можна повернути час.
Й усі слова я пам’ятати буду…
Та й кожен час я згадую про вас.