В довкіллі ожива краса
Такий погожий день, мов казка.
І гарно, й сонечко блищить.
На Землю йде тепло і ласка,
І тихо. Вітерець мовчить,
Травинка й та не ворухнеться,
Бо ніжиться в легкім теплі...
Замріяним усе здається…
І так чудово на землі.
Аж хочеться іти в природу,
Знайти жовтенький первоцвіт.
На річку глянути, на воду,
І на казковий дивосвіт.
Все ж починає оживати
І тягнеться у небеса.
Синичка пробує співати,
В довкіллі ожива краса.