Надія Красоткіна

А—Я

В душі немає миру і у світі

Краплинки дощику на гілочках замріли,
Туман легкий лягає на поля.
А небеса нависли й посіріли…
Сьогодні у зажурі вся земля,
Бо молодих людей в собі ховає,
Які б могли співати і цвісти.
Але душа у небо відлітає,
Хоч їм би ще дорогами іти
І дивуватись, мріяти, любити…
Та от не склалось і життя нема…
А їм би ще своїх дітей ростити,
Але над ними холод і пітьма…
Тепер у них майбутнього немає,
І мрії, як метелики малі,
Всі відлетіли… І душа страждає…
І охолола стежка на землі…
Бо лють людська все нищить і вбиває
Когось в польоті, інших на війні…
А ранок на Землі новий світає,
І зацвітають квіточки ясні…
Та підлий хтось не бачить і не чує,
Не вміє дивуватися красі.
Він нищить все, вбиває і руйнує.
Зло й ненависть — це й почуття усі…
В душі немає миру і у світі,
І поглинає Землю люте зло…
А так же хочеться сміятися й радіти,
Щоб променіло в серденьку тепло.
Щоб люди на Землі жили в любові,
І доброта у всіх в душі жила.
Й звучала теплота у кожнім слові,
І раєм щоб для всіх Земля була…
Чи буде так? Які у нас прогнози?
Чи ж стануть в нас вагоміші слова?
Світ захитався знову від загрози —
Висить над нами третя світова…

Відгуки
Коментарі Cackle