Надія Красоткіна

Зимовий ранок голубіє,
Навколо тиша, морозець.
В душі росте якась надія,
Що все здійсниться, на кінець.
Що сонечко зійде на небо,
Проб’ється через товщу хмар.
І буде все в житті, як треба,
А доля відведе удар.
І буде затишно й красиво,
І зацвіте в душі любов.
Життя розквітне, наче диво,
І на коні ти будеш знов!
І будеш з радістю творити,
Приверне щось твій інтерес.
На крилах в світлу даль летіти
В пориві щастя до небес.