В житті усе потрібно пережити:
Тривоги, болі, радощі й жалі.
Та не схиляти голову й тужити,
А жити далі на святій Землі.
Й добра нести у серці так багато,
Щоб дарувати просто так його.
І на душі від того буде свято,
Тоді хотіти треба ще чого?
Наповніть власне серце добротою,
Любов’ю, щоб по вінця аж була.
І йдіть в життя стежиною ясною,
І море до людей несіть тепла,
Тоді й життя, неначе казка стане,
Бо з вами буде затишно завжди.
І туга гризти серце перестане,
Не буде ані горя, ні біди.
Бо сонце, що в душі у вашій сяє,
Засвітить, чорні хмари прожене.
Й веселка щира в небесах заграє
І горе все, та туга вся мине.