В краю, де народилася людина,
Дитинство казкою повсюди визира.
І та земля на цілий світ єдина,
Там найсвітліша юності пора.

Там залишились люди найрідніші,
Матусі пісня ніжна, як весна.
Там небо найсвітліше-найсвітліше
І татусева усмішка ясна.

Там все таке, без чого не прожити:
Твоє коріння, радість і політ.
Цю землю — не забуть, не розлюбити
Ніколи в світі і на схилі літ!