В людському серці почуттів багато:
Є доброта і відданість. Є й зло…
Є щирість, совість і любов крилата,
І заздрість є… Кому як повезло…
Нема людини, що б не відчувала
І радість, й прикрість, та людське тепло.
І, щоб у світ того не посилала,
Що враз на серденько її лягло.
У всіх усе трапляється часами,
Гризота є у кожного своя.
Бо то краса і синь вгорі над нами,
А то біда, війна, гроза буя…
Та треба нам себе контролювати,
Бо ж нащось є на плечах голова…
Себе ніяк не можна розпускати
І недостойні в світ нести слова,
Давати волю заздрощам і ліні,
Поганим звичкам, чорноті та злу.
Ми доброту у світ нести повинні,
І щирість, правду, не якусь хулу.
Цей світ любов’ю треба зігрівати,
Щоб на Землі був рай, а не війна.
Щоб у дітей були татусь і мати,
І добра доля, світла, не сумна.