Дивитись в небо безконечно можна —
Там простір, колір, казка, дивина…
Та думка закрадається тривожна,
Що ця Земля у Всесвіті одна,
Така красива світла, благодатна,
Де все є для життя: тепло, вода…
Така казкова і така ошатна,
Не газова і не рідка — тверда!
З життям планета — це і є та казка,
На ній все дише, любить і живе…
Тут є краса, добро, любов і ласка…
Вона собі у Космосі пливе
Така мала, здалеку непримітна,
Немов піщинка серед тисяч зір…
Але красива, світла і привітна,
І найрідніша серденьку, повір…
Моя Земля. Ми тут живемо, люди!
На ній вода, ліси, поля — для нас!
І в нас планети іншої не буде,
То ж нам про Землю вже подбати час.