Колись летіли дні, а зараз — роки
Летять, летять, і годі їх спинить.
Сповільнюються з часом наші кроки,
А роки пролітають, наче мить.

Усе проходить, швидко все минає,
Подумаєш, то ніби ще й не жив...
Та вже, насправді, свічка догорає,
Усе в минулому: що думав, що робив...

Усе, як в спорті: був лише на старті,
А ось назустріч — фінішна пряма.
А що ми значили? Чого були ми варті?
В нас є ще мрії, та часу нема...