В ніч таку, коли Місяць сяє,
А Земля крізь весну летить,
Над рікою верба зітхає,
Сад вишневий в цвіту стоїть,

Від черемхи душа п’яніє,
Ніби перли, роса блищить.
Юне серце кохає, мріє,
Та й чи може воно не любить?

Тихі ночі, чарівні, світлі,
Не шелесне вітрець ніде...
Пишним цвітом сади розквітлі.
Це весна і любов іде.