Ідуть свята зимові дивовижні…
І це колись була щаслива мить!
Бо ж всі міста і села білосніжні!
А зараз ця пора для всіх болить,
Бо йде війна й зима своє диктує,
То захурделить в нас, то буревій…
В окопах воїн днює і ночує,
Від холоду й морозу ледь живий.
Тож смерть над ним і день, і ніч чигає,
Й тримає під прицілом всіх бійців.
А він же рідну землю захищає,
Святий куточок прадідів-дідів…
А скільки їх поміж живих немає,
Загинули у тих страшних боях.
І свічечка чиясь знов догорає…
В людському серці не стихає страх…
А хлопці йшли у бій всі без вагання,
Ніхто по-іншому з них поступить не міг!
Тож пом’янім хвилиною мовчання
Усіх, хто в цій війні за нас поліг.