В природі геть стабільності нема,
День тепло, ну, а два дні — холодніє…
То хмара в небі чорна і сумна,
То вітер рве гілля… Про що він мріє?
Був вчора гарний день, було тепло,
А сонечко так жарко припікало.
Сьогодні холодом зі сходу потягло,
Тепла того неначе й не бувало…
Хоч ввечері всі хмари відпливли
І надвечірнє сонечко заграло.
Та холоди чогось не відійшли,
Й тепла лишилося в природі мало.
Так холодно… Де ділося тепло?
Хмарки ж були, дощу — забракувало.
В природі все іде, немов на зло,
Чогось удосталь, а чогось замало…
А хочеться, щоб вже тепло було,
І щоб увечері хрущі собі літали,
Щоб пахло все приємно і цвіло,
І солов’ї над річкою співали…