В природі квіти просто чарівні,
У них краса, тендітність, щира ласка,
Вони прекрасні, навіть чепурні…
В них аромат, любов і просто казка,
Чудові квіти влітку й навесні,
І восени красиві, неповторні!
Сміливі, милі, світлі і ясні…
А для людини просто чудотворні.
Бо кожна квітка щось своє несе:
Любов, прихильність, ніжність, одкровення,
Дарує знову нам приємне все,
То спогади вертає сокровенні…
Відносить нас у юності літа,
В закоханості надзвичайну пору…
Між квітами життя все проліта…
І зараз знову піднімають вгору
У той політ, до самозабуття,
Щось пригадати, може й повторити…
Щоб казкою здалося враз життя
Й з добром у серці жити і любити…