В природі стільки сонечка ясного

В природі стільки сонечка ясного!
Воно у небі, у кленовім листі,
В калині, що в червоному намисті,
В природі стільки сонця чарівного!

Красуня-осінь у моєму краю,
Вона в саду, у полі і у лісі,
У майже вже опалому горісі,
Але красою ніжною вітає.

Чарівних квітів килими повсюди,
Над ними гул — бджілки та оси в’ються,
Гілки від яблук червонястих гнуться…
І зачаровані красою люди.