О! Сьогодення, як болить мені
Воно, замучене й могилами покрите…
В руїнах Україна, у вогні,
Розп’ята перед світом і розбита…
І спалена, й затоплена в воді,
Зруйнована, спустошена, безсила…
А люди всі лишилися в біді…
Хто нам поверне добрість, віру, крила?
Хто нам поверне спокій, мирні дні,
Де ми жили, учились, працювали.
Співали гарні, чарівні пісні
І рідну Україну прославляли…
Війна проклята в нас забрала все,
А ворог лютий чинить глум над нами…
Війна страшна у прірву нас несе…
Та боремось усі ми з ворогами
За край квітучий, й за своє життя,
За кожну річку, ліс, садок, долину…
Збудуємо ми гарне майбуття,
І прославляти будем Україну,
Бо тут наш дім, родина і сім’я,
Могили предків і дітей могили…
Над ними вічна пісня солов’я,
Земля це наша, рідне місце сили.
І як не шаленіли б вороги,
А ми поборемо орду прокляту…
Бо нам життя красиве до снаги,
Тож прийде перемога — наше свято!