О! Як словами треба дорожити,
Не кидати їх просто в небеса,
А підбирати, душу всю вложити,
Щоб в них жила і думка, і краса,
Любов і добрість, щирості багато,
Щоб людяність щоденно в них була.
Щоб сонце в них іскрилося завзято,
Турботи, мудрості, а ще тепла…
Бо кожне слово — це не просто звуки,
Це почуття, що від душі прийшли,
Що множать втрати, зустрічі, розлуки…
Слова такі, в усі віки були.
Тому слова потрібно підбирати,
А не кидати, наче камінці.
У кожне слово серденько вкладати
І доброти яскраві промінці.
В свої слова вкладіть любов і ласку,
Тепло душі, сердець своїх тепло.
І схоже стане в нас життя на казку,
Де все від щастя раптом зацвіло.