В чеканні свята

Поставила ялинки й свята жду,
Люблю я дуже рік Новий стрічати.
Прибрала все, щоб відвести біду,
Взялась щербате все повикидати.
І от ялинки радість принесли,
Засяяли чарівними вогнями.
Тож настрій піднести до зір змогли.
І от живу з хорошими думками.
Думки в моє дитинство понесли,
Де мама й тато ставили ялини…
Традиції в сім’ї в нас берегли,
Й про душу турбувалися дитини.
Нам Дід Мороз щось гарне дарував
І зазвичай таке, як ми хотіли…
Вночі тихенько під ялинку клав,
А вранці подарункам ми раділи.
А я все думала, і як він міг пройти,
Усе ж зачинене, немає ні шпарини!
Як він зумів усе це принести?
Це загадкою стало для дитини.
А час пройшов… Та згадую ті дні,
Й лечу у час, де все було казково.
Як хвилювали серденько пісні,
Й добро робилось тихо й загадково.
Для себе зараз казочку роблю,
Щороку знов ялинки наряджаю…
Свята зимові дуже я люблю,
І дивини завжди-завжди чекаю.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна