Вам би, діти, пісень співати,
Жити в радості і в теплі,
Гратись, вірші й казки читати,
Йти щасливими по Землі
І ніколи війни не знати,
По чарівній красі іти.
Найрідніших би не втрачати
Та щасливими всім рости.
Та війна зруйнувала долі,
І забрала найкраще все.
Тужить вітер у чистім полі,
Аромат полину несе…
Як було, більше так не буде,
Все змінилося до кінця…
Цю війну не забудуть люди,
Пам’ятатимуть їх серця
Тих, хто був у страшній неволі,
Хто над нами тримав небеса…
Тих, хто маками квітне в полі —
В них народу мого краса.
Прийде час, навчимось радіти,
Жартувати, співать пісні
Не забудьте ніколи, діти,
Ці воєнні й криваві дні.