Весна! Весна! Це несказанне диво!
Уся заквітчана, весела, запашна.
Вона буває тепла й вередлива,
Красива, незрівнянна і ясна.
Я насолоджуюся дивною красою,
Вдихаю ніжний аромат весни.
Захоплююсь казковою порою,
Що будить почуття, заходить в сни.
Бо ж після холодів — чарівні квіти!
Земля ще гола, а вони в цвіту.
Легкі, тендітні, мов маленькі діти,
Й несуть у серце радість непросту,
Що заворожує, чарує, надихає…
Дарує веселкові кольори.
І красивіше в світі не буває,
Як дні під сонцем й тихі вечори…