Безмежно вдячна Долі, що живу,
Стрічаю тихі і чудові ранки,
У мріях зачарованих пливу
У дивовижні росяні серпанки
І можу по росі стежками йти
Та милуватись світом і красою.
Можливість маю бесіди вести
Й не йти ніколи сліпо за юрбою…
Я щиро вдячна за своє життя,
За все, що вже було і має бути.
За те, що є у серці співчуття,
Й нема мені за що нести спокути.
Я дякую за щастя і тепло,
За сонечко в душі, що ніжно сяє!
І що обходить стороною зло,
А радість від життя не покидає.
Я дуже вдячна за життя своє,
Що маю щастя мислити, творити.
Що в мене діти і онуки є
І я умію всіх і все любити!