У природі стрінеш їх
У старих лісах густих,
Коли тепло й сонце гріє,
Все навколо зеленіє
Це найбільший хижий звір.
В нього гострий нюх і зір.
І півтони й більше, часом,
Має велетень цей масу.
Через хащі побіжить,
Дожене й коня умить.
Має бурого кожуха
І маленькі круглі вуха.
І хоч зветься хижаком,
Любить ласувать медком.
Їсть і ягоди, й горішки,
А полює зовсім трішки.
І дорослі й малюки
Ловлять рибу залюбки.
Граються, забрівши в воду
І вода їм в насолоду.
А як час тепла пробіг,
Заляга ведмідь в барліг.
Спить всю зиму, до весни
І солодкі бачить сни.
По землі мете сніжок.
Спить з матусею синок.
А ведмедиця зимою
Родить ще одне чи двоє
Завесніє — вийдуть в світ,
Так живуть півсотні літ.
Ось такі вони чудові
Звірі сильні й загадкові.