Великдень скоро. Незабутнє свято!
А для дітей — це радості розмай!
Та й для дорослих щастя є багато,
Природа кличе в поле, в ліс, у гай.
Та на початку дня у церкву йдімо,
І запалімо свічку за життя.
Й полеглим нашу шану принесімо,
Які пішли уже без вороття
У засвіти, хоч так хотілось жити…
Але війна забрала в них усе.
Вони уміли рідний край любити,
Та їхні душі вітерець несе
Десь небесами, срібними хмарками,
А на землі лишились матері…
Герої ангели легкі над нами,
А ще над нами сонечко вгорі,
Яке нагадує, що є тепло і світло,
Й що треба жити, жити попри все…
А скільки ж квітів на землі розквітло
І вітерець їх аромат несе.
А в нас війна ніяк не затихає,
Від вибухів здригається земля.
Героїв в свято кожен пригадає,
І маками покриються поля.