Вересневі ранки чарівні й погожі,
Трохи прохолодні, та усі в цвіту.
Дивовижні просто і на казку схожі,
Й павутинка срібна з вітром на льоту.
І роса срібляста, й синява небесна,
Й сонечко чарівне в небі виграє.
І краса повсюди дивна і чудесна,
Й загадка у цьому надзвичайна є.
Бо ж усе прекрасне у природі стало:
Листя пожовтіло й зовсім золоте,
Яблук у садочку кожному чимало,
А погляньте квітів скільки ще цвіте!
І які красиві, просто дивовижні,
Кольорові, гарні не абиякі!
Запашні, чарівні, надзвичайно ніжні,
А на них блискучі роси і дзвінкі…
Вересневі ранки прохолодні й гарні,
Скільки того цвіту й аромату є!
Небеса безмежні, сині і безхмарні
Й сонечко тепленьке в небі виграє.