Жили в своїм краю ми мирно й тихо,
Учились діти, працювали всі,
Й не думали, що горе є і лихо,
Ходили влітку по дзвінкій росі,
Чарівні квіти ми у полі рвали,
Плели віночки в літні дні ясні.
А про війну ми, навіть, і не знали,
Співали гарні і дзвінкі пісні.
Та от прийшла війна в наш край проклята,
Гримлять снаряди, дибляться поля…
На ту війну забрали мого тата,
І стала зовсім іншою Земля.
Мені тепер не хочеться співати,
Молюсь, прошу, щоб тато був живий.
Для тата хочу сонце малювати,
Живи, татусю рідний, дорогий…
Я так люблю тебе — не розказати!
Про тебе думаю і бачу уві сні.
Вернись додому — й буду я співати
Найкращі в світі чарівні пісні!