Весна близенько, вже не за горами.
То сонечко проміннячком сяйне.
То попливе рясними потічками,
То дощиком теплесеньким лине.
Хоч мокра й водяна її дорога,
Трапляються у затінках сніги.
Але вона прийшла вже до порогу
І котиками вкрила береги.
Під хатою і квіти потяглися
До сонечка, бо всюди теплота.
Підсніжники уже рости взялися,
І скоро в світі буде красота.
І я за квітами тепер спостерігаю,
Весна щодень новеньке щось несе.
Раніше ранок встав з-за небокраю,
І оживає на землі усе.