Весна вкриває квітами дороги
І засріблила росами поля.
А в материнськім серденьку тривоги,
Бо неспокійна в нас тепер земля.
Іде війна, а там дорослі діти,
Що захищають край свій від біди…
А в нас весна і хочеться радіти.
О, Господи! Тож горе відведи
Від кожної матусі, що чекає,
І дай нам сили витримати все.
Війна квітучу землю спопеляє
І чорний смуток по землі несе.
Але надія в серці не вмирає,
І на вустах молитва в небеса…
Матуся сина із війни чекає,
А всюди квіти, радість і краса.
Дай, Боже, сили горе подолати,
Здобути перемогу у війні.
Синів зустріти, міцно їх обняти,
Зазнати щастя в мирні дня ясні.