Весна всю землю цвітом розбудила,
Та і в душі пробуджує красу,
Дає людині дивовижні крила...
І я свою любов у світ несу.
Бо як цей світ чарівний не любити?
Не тішитися квітами в саду?
Без цього просто неможливо жити...
До квітів на побачення іду!
Милуюсь дивовижною красою
І кольором, і формою... Бо все
Несе всю неповторність із собою
А разом з тим і щастя нам несе...
Краса квіткова серденько вражає,
Немов би справді казка ожила...
Їх ніжно дощик поїть-напуває,
Весна все більше шле свого тепла.