Весна всю землю цвітом розбудила,
Та і в душі пробуджує красу,
Дає людині дивовижні крила…
І я свою любов у світ несу.
Бо як цей світ чарівний не любити?
Не тішитися квітами в саду?
Без цього просто неможливо жити…
До квітів на побачення іду!
Милуюсь дивовижною красою
І кольором, і формою… Бо все
Несе всю неповторність із собою
А разом з тим і щастя нам несе…
Краса квіткова серденько вражає,
Немов би справді казка ожила…
Їх ніжно дощик поїть-напуває,
Весна все більше шле свого тепла.