Весна до нас якось прийшла раніше
І в лютому розквітли всі поля.
Від пролісків скрізь стало веселіше,
Бо засиніли небо і земля!
Така краса, що і не розказати!
Усе радіє, ожило й росте!
І хочеться всю землю обійняти —
Вона ж духмяна, гарно ж як цвіте!
Краса так ніжно душу огортає,
Дарує щастя, радість і тепло.
І кращого нічого не буває,
Як те, що у природі ожило!
І заспівало, кольором заграло,
Та піднялось до сонця в небеса.
І квітами повсюди забуяло…
Яке це щастя! Скрізь така краса!