Весна жила у квіточці малій,
Десь у землі, в товстенькій цибулині.
І снилися казки і співи їй
Так, наче сняться сни людині.
Пригріло сонечко і квітка ожила
І почала рости, до сонця-світла.
І стільки в ній прокинулось тепла,
Що раптом узяла й розквітла.
А з квіткою прокинулась весна
І леготом легким загомоніла.
Вона була чарівна й запашна
І враз над цілим світом полетіла.
І всі зраділи, що весна прийшла
І квітами чарівними розквітла.
Багато принесла усім тепла
І квітів, й чарівного світла.