Весна квітує буйно і завзято
І стільки того цвіту навкруги,
Що кожен день в природі — диво-свято!
І річка вже вмістилась в береги
Й тече собі та верби напуває.
Поповниться, як тільки дощ пройде.
А сонечко з небес бездонних сяє,
То ж кращого немає вже ніде.
Тут цвіт, краса і пахощі чарівні,
Пташині співи, сині небеса.
Світанки зачаровані і дивні.
Срібляста, чиста і дзвінка роса.
Тут теплий дощик крапає дрібненько
І вітерець легенький повіва.
Лунає пісня вдалині тихенько
І наймиліші тут звучать слова.
Це рідний край. То ж кращого немає
У цілім світі, хай би як там де…
Тут все твоє, лиш тут душа співає
І від землі тепло до серця йде.