Весна красива! Просто чарівна,
Заквітчана, ясна уся на диво!
Несе всім радість на землі вона,
І хочеться, щоб всім було щасливо.
Та в нас війна запекла і страшна,
Руйнує ворог нам сади біленькі…
І не дає натішитись війна
На ті сади розкішні, чепурненькі…
Квітують вишні, яблуні в цвіту,
І аромат такий — не передати.
Співає пташка пісеньку просту
І прагне вітер щось своє сказати…
Але все те затьмарила війна —
Міста руйнує і чудові села…
Вбиває без розбору всіх вона…
Така у нас картина невесела.
І плачуть діти, смерті скрізь, біда,
Багато сиріт вже без мами й тата…
Та дивиться Московія згорда,
Й сприймає це для себе, наче свято.
Та час спокути і до вас прийде
І будете ще лікті ви кусати.
Й від вас біду ніхто не відведе,
Що сіяли, те будете і жати.