Як швидко час летить, життя минає,
І кожен з нас іде до власних жнив...
Й до горизонту вже дорога добігає,
Але здається, що іще й не жив…

Усе неначе вперше. Так буває…
Весна дарує світлий промінець.
І сонце якось незвичайно сяє,
І задуває вітер-пустунець…

І квіти зацвіли, неначе диво,
Так рано, як ніколи — всюди цвіт.
І так повсюди гарно, так красиво,
А я іду, іду у дивосвіт…

А світ, як казка, радість всім дарує,
Красу безмежну для людських сердець…
Весна по світу білому мандрує,
Нарешті холодам прийшов кінець…