Весна моя чарівна, дивовижна,
Уся у квітах, в диво кольорах,
Така тепленька, трепетна і ніжна…
Летить над лісом і цвіте в полях…
Дарує щастя, ніжність, насолоду
І звуками у серце проника.
Тому сьогодні треба йти в природу,
Вона тендітна світла і п’янка.
Там запахи весни і аромати
Такі, що навіть серце завмира.
Й не треба десь далеко їх шукати,
Вони повсюди, бо прийшла пора.
А скільки звуків милозвучних, співу!
Пташки звучать на різні голоси.
Знайдіть свою стежинку в ліс щасливу
Й знайдете море щастя і краси.
Це всім потрібно, бо природа — диво
І ми маленька часточка її.
Весна розквітла радісно й щасливо
І заспівають скоро солов’ї.
А зараз жайворонок в небо в’ється,
Й злітає пісня щира в небеса.
В тій пісні він і плаче, і сміється,
У ній любов, чарівність і краса.
І все це в щире серце проникає,
Щоб оживити, вгору піднести…
І як зробити це — природа знає,
Щоб легше нам було по світу йти.