Хоч холодно і сиро, та дарма,
Весна стоїть на нашому порозі.
Морозу лютого й завій нема,
А перелітні птахи всі в дорозі.
І перші квіти дружно зацвіли,
Тепло землі рідненької відчули.
Хмаринки в небі білі попливли
І усміхнутись людям не забули.
І так чарівно стало на землі,
Бо все таке зворушливе, казкове…
Жучок ось розпашівся у теплі,
Стрічає сонце ніжне світанкове.
Весна красива, просто чарівна
Природу прокидатись закликає.
І кожен день десь квіточка ясна
Прокинулась і гарно зацвітає.
І я радію, що весна прийшла,
Бо на душі від змін стає світліше.
І стільки радості вона всім принесла,
Що жити стало трохи веселіше.