Весна у край заходить дивовижна,
Усім любов свою палку несе.
Ось у саду розквітла квітка ніжна
І пробудилось від тепла усе!
Усе живе до сонця потяглося,
Повсюди квіти просто чарівні.
Над квітами метелики знялися,
Жучки й комашки — раді всі весні!
Вона бентежить, ніжністю чарує,
Несе тепло і щастя додає.
Та аромати і красу дарує,
В ній життєдайна, світла сила є.
Це справді казка, надзвичайна казка —
З землі враз вийшла квітка-дивина!
У ній є все — краса, любов і ласка,
Вона тендітна, мила і ясна...
Та й все навколо радує красою,
І линуть всюди звуки чарівні.
Розлився світ любов’ю і водою
Й звучать у синіх небесах пісні.