Весна у літо переходить,
Стоїть жаркий, спекотний день.
Ліниво річка хвилю котить,
Пташки виспівують пісень.

В кущах зозуля роки лічить,
Хтось в небі синяву розлив.
А сонце щедро-щедро світить
І вітерець танок завів

У верховітті верб плакучих,
Що тихо воду з річки п’ють.
І сотні зайчиків блискучих
На хвильках річкою пливуть.

І раптом — небо у сніжинках!
Летить пороша звідусіль!
З тополі вітер зняв пушинки.
І тополина заметіль

Кружляє, носиться, літає,
Неначе й справді — це зима!
А сонце дужче припікає.
У небі й хмароньки нема.