Весна усіх потішити змогла
Яка природа — просто дивовижна!
Краса довкіл — очей не відвести.
Ось квіточка розквітла світла, ніжна
Від сонечка ясного й теплоти…
Ось поруч інша в небо потяглася
І колір в неї інший, і краса.
І швидко так вона рости взялася…
На що не глянеш — диво, чудеса!
Земля у квітах, наче у віночку,
А кольори і жовті, й голубі…
Така краса тепер в моїм садочку!
Немає місця суму і журбі.
А тільки радість, бо навколо квіти
Несуть свій аромат п’янкий, красу…
Тож хочеться сміятися й радіти
І я свою любов у світ несу.
Бо я щаслива! Справді, я — щаслива!
Весна у серце щастя принесла!
У світі стільки радості і дива…
Весна усіх потішити змогла!