Весна і мати. Що в них спільне є,
Що жінку ми порівнюєм з весною?
Бо кожна з них у світ — життя дає.
Весна — Землі, а мама — нам з тобою.

Весна приходить, будить все од сну,
Несе тепло, дає життя рослині.
А жінка-мати — зірочку ясну
З життям дарує крихітці дитині.

Весна і мати. Що в них рідне є,
Що так одвічно їх обох єднає?
Бо кожна з них тепло й любов дає,
Нічого узамін не вимагає.

Весна і мати! Радість йде від них.
Добро і щедрість, ласка наймиліша.
Пташиний спів, дітей веселий сміх
І ніжна пісня щира, наймиліша.

Весна і мати — вічне джерело
Усього сущого, що в світі процвітає.
Від них обох іде живе тепло.
І це весну і матінку єднає.