Весна іде
А над землею ясне сонечко зійшло
І розтавати сніг почав тихенько.
І на проталинах чарівно зацвіло
Так ніжно-ніжно, біло і жовтенько.
Нарешті крокуси весняні ожили,
Засиділись в снігах, пора спішити.
Промінчик сонечка ласкавий узяли,
Щоб світ холодний якось оживити.
Бо вже ж весні давно пора прийти,
А тут все холод і сніги біленькі.
Нарешті сонечку вдалося припекти
І оголилися проталини благенькі.
Та зовсім скоро сніг увесь зійде
Й земля чарівним квітом забуяє.
Й не буде чорного й холодного ніде,
Яскравий цвіт під сонечком засяє,
Зазеленіє, веселково зацвіте,
І аромат в повітрі розіллється.
Зігріє землю ніжне сонце золоте
І пташечка від щастя засміється
Веселим щебетом і пісню понесе
У поле, у ліси, в бездонне небо.
Зрадіє й заживе в гармонії усе,
Весна іде, то ж буде все, як треба!