Весна, весна… Здається, що ж такого

Весни так хочеться, аж серце зацвітає
Чарівним цвітом, де любов живе.
І вже душа нові пісні співає,
Й корабликом у небесах пливе.
Хоч ще зима, але ж вона минає!
Й так хочеться, щоб вже скоріш пішла...
От сонце із-за хмарки визирає
Й несе щоразу більше всім тепла.
Тож сонечку усе живе радіє
Та випинається хутенько із землі.
І на душі так радісно світліє,
Бо й люди теж, мов квіточки малі,
Що тягнуться до сонечка ясного,
І квітнуть від любові і тепла.
Весна, весна… Здається, що ж такого?
Та от вона у серці зацвіла!