Весна, вона завжди дивує
Чарівний ранок. Небо голубіє
І сонечко всміхається згори.
А вишенька про пишні квіти мріє
І квітами усіяні двори.
Бо квітнуть і підсніжники біленькі,
І крокуси жовтенькі й голубі,
І маргаритки, й проліски синенькі,
І гілля пожовтіло на вербі.
Така краса — в словах не передати!
І звуки вже з’явилися дзвінкі.
А вітерець розносить аромати,
Ну, просто дивовижні і п’янкі.
Бо це ж весна, вона завжди дивує
І довгождане шле усім зело,
Красою й ніжністю серця чарує,
Захоплює, дарує всім тепло.